Деякі фактори впливу на результати ЗНО

Як на результати ЗНО впливають такі фактири як місцезнаходження школи, батьки на заробітках за кордоном, освіти батьків та інші моменти, дослідили учасники аналітичного центру CEDOC Ігор Самохін, Ірина Когут та опублікували результати дослідження у публікації "Соціально-економічні фактори у нерівності результатів навчання у середній школі"

********************************
Цікавить Вступ в 2017 році?
Підписуйтеся та спілкуйтеся у Facebook спільноті блогу та на записи у Google+





Як зазначено у дослідженні:
"Без урахування жодних інших факторів, навчання у міській школі збільшує середній бал учасника ЗНО на 11 балів з української мови (151 проти 162) та на 14 балів з математики (138 проти 152). Навчання в елітній школі додає до середнього балу 13 на тесті з української мови (156 проти 169) та 14 із математики (144 проти 158). Поєднання двох факторів дозволяє іще більш різкі розриви: випускник міської елітної школи має перевагу у 18 балів з української мови та 21 бал з математики над випускником звичайної школи із села.

Серед сільських учнів 21% вказали, що не планують іти в університет, порівняно із 9% міських. Аналогічні показники для звичайних та елітних шкіл - 15% у звичайних школах не планують вишу освіту, і лише 5% у елітних школах. Імовірність планів на університет зростає одночасно із зростанням рівня освіти батьків: вступати планують 95% тих, у кого обоє батьків мають вищу освіту, проти 76% тих, у кого батьки мають середню освіту. Наявність власного комп’ютера (а не спільного з іншими членами сім’ї) та смартфона (показники відносного матеріального добробуту) також збільшує імовірність планів на університет, хоч і не настільки драматично. Як буде видно далі, освіта батьків має більший вплив на результати дітей, аніж статки.

Освіченість батьків позитивно впливає на наміри вступати в університет після тестування. Освічених батьків набагато більше в містах, ніж у селах: лише 16% сільських випускників мають двох батьків з вищою освітою, порівняно із 37% міських. Аналогічний показник для звичайних та елітних шкіл - 24% та 47% відповідно (ми порівнювали тільки тих, хто живе з обома батьками).

“Родина” має різне значення для різних учасників тесту. Більшість, 72.4%, назвали у складі родини і маму, і тата. Ще 17.3% живуть із мамою, і лише невелика частка - з лише батьком або іншими родичами. Неповна родина (відсутність когось або обох із батьків) негативно впливає на результати, і у тих, хто живе з батьком, результат з української на 10 балів нижчий, ніж в учасників з обома батьками (проживання з мамою “забирає” тільки 3 бали). Повнота родини впливає і на матеріальний добробут, і на увагу, яку батьки можуть приділити освіті дитини, тож не дивно, що вона теж грає роль і корелює з такими показниками, як навчання в елітній школі тощо.

Ще один показник, який свідчить про різницю між сільськими та міськими учнями - відстань, яку учень має долати до своєї школи. Дедалі більше сільських учнів їздить до школи автобусом у сусідні, більші населені пункти. Особливо це стосується 10-11 класів, яких немає у багатьох навіть чималих селах. Крім шкільних автобусів, учні користуються громадським транспортом, дехто їде на велосипеді, а деяких до школи возять батьки на власній машині. Учасники опитування, які відповіли ствердно на питання, чи навчались вони не в тому населеному пункті, в якому мешкали, вказали також спосіб свого добирання до школи.

Результати свідчать не на користь доїзду в школу з іншого населеного пункту: різниця у середніх результатах становить 4.5 бали з української та 3.5 бали з математики на користь “місцевих”. Але ця різниця великою мірою пояснюється сільським, здебільшого, походженням учнів. Якщо згрупувати школи учасників опитування за розміром населеного пункту, то в межах сіл, смт та маленьких міст різниці між “місцевими” та “немісцевими” практично нема, тому що і ті, і інші мають схожий соціально-економічний статус. Тим часом як у більших містах соціальна різниця між місцевими учнями та тими, хто щодня їздить із менших населених пунктів, більш відчутна."

Повна публікація результатів дослідження "Соціально-економічні фактори у нерівності результатів навчання у середній школі" на сайті аналітичного центру CEDOC.